«Вони віддали життя, захищаючи Україну» під такою назвою в бібліотеці створено тематичний куточок в пам’ять про наших земляків, які загинули за незалежність України, які назавжди залишаться героями в нашій пам’яті.
Було в жінки щастя. У рік той далекий,
дарунок від Бога принесли лелеки –
так довго жадану єдину дитину,
мов сонечко яснеє – крихітку-сина.
Своє янголятко кохала, плекала,
мов квітку ростила, всю душу вкладала…
Злетіли роки несподівано хутко –
зростила орла одинока голубка.
І сином своїм не натішиться мати!
Їй тільки радіти, онуків чекати…
Війна! … враз пекельним вогнем налетіла
і «градами» душі людей обпалила.
На фронті синок. Від думок та від болю
сивіє матуся, та вірить у долю,
З дороги не зводить заплакані очі –
чекає синочка од ранку до ночі,
а ночі без сну – у молитвах до Бога:
«Візьми МОЮ душу... за сина живого»…
Та Бог не почув … не достукалась мати…
Надіється, жде його… Звідки їй знати,
що тіло схололо у полі далекім…
вже й Богові душу віднесли лелеки…
З любов’ю та смутком, з небесного раю
синки споглядають – їх мами чекають!
Хай гріють ці душі на край-небосхилі
подяки і шани народної хвилі!
Допис завершим словами: «Нехай над нами завжди світить мирне сонце, буде мирним небо і щасливе дитинство всіх наступних поколінь. Бажаємо здоров'я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься - Україна.
Слава Україні! Героям слава!»
Немає коментарів:
Дописати коментар