10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). У далекому 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини, бо саме в цей день в 1948 році цією ж організацією було прийнято Загальну декларацію прав людини.
Загальна декларація прав людини – це рішення Генеральної Асамблеї ООН, яке є найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. Загальна декларація разом з Міжнародними пактами про права людини іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини.
Загальна декларація прав людини прийнята
Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року в паризькому палаці Шайо. Її
перекладено принаймні 375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком
досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати
кожна людина. Вона мала рекомендаційний характер, містила 30 статей, зміст яких
був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, регіональних та
національних конституцій та законів. «Міжнародний Білль про права людини»
прийнято Генеральною Асамблеєю у 1966 році по затвердженні двох Міжнародних
пактів: «Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» та
«Міжнародного пакту про громадянські і політичні права».
Слід відзначити, що Загальна декларація з прав людини направлена, зокрема, на: визнання гідності, яка властива всім членам суспільства; справедливості та загального миру; охорону прав людини силою закону; сприяння розвиткові дружніх відносин між народами.
Пропонуємо кілька важливих тез, які допоможуть більше дізнатися про
сутність прав людини:
- Права
людини – це закон. Усе, що
написано в Конвенції прав людини, має бути точно так само записано в
конституції й законах держави. Більше прописати можна; менше – ні.
- Права
людини – це відносини між людиною і державою. Лише
держава або її представники можуть порушувати права людини і несуть
відповідальність за їх дотримання. Держава має створити правову систему,
яка повинна виявляти й запобігати злочинам одних людей по відношенню до
інших.
- Права
людини – це обов’язок держави. Ніхто з
нас особисто не підписували ні Конвенцію, ні Декларацію, ні пакти –
значить, не можуть відповідати за дотримання/недотримання прав людини. До
обов’язків держави належить гарантувати, забезпечувати і не порушувати
права людини.
- Права
людини не пов'язані з обов’язками! Обов’язки
з’являються з набуттям соціальних статусів, які змінюються. Права людини
постійні й незмінні і не залежать від виконання обов'язків.
- Права
людини – це конкретна сфера права. Не кожна
несправедливість чи порушення належать до прав людини.
- Права
людини мають механізми захисту на
державному та міжнародному рівнях (величезна і громіздка система, тому
повільна й не завжди ефективна).
- Права людини – це можливості їх реалізації. Якщо права людини не виконуються, вони втрачають сенс і значення.
У цей День ми приєднуємося до
цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і
свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх!
Керуючись принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє
не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.
Вивчайте права людини, відстоюйте свої права, будьте відкритими до нових знань та сенсів!
Немає коментарів:
Дописати коментар