вівторок, 21 березня 2023 р.

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. (Ліна Костенко)

 

  21 березня вітаємо всіх, хто боронить нашу Батьківщину поетичним словом зі Всесвітнім днем поезії!

 Поезія – це те, що дозволяє відчувати людину, дитину живою. Відчувати в голові присмаки фраз і речень, насолоджуватися миттю задуманого, коли серед ночі та в будь яку хвилину пишеш, щось дуже особливе, про щось або про когось.

Поезія – душа людини, поезія – душа нації.

    Будь-яка година – страшна, сувора, або мирна і радісна надихається поетичним словом. Поетичне слово веде вперед, поетичні рядки стають гаслом, поетичні рядки вітають перемогу. Поезія рятує націю.

Кожен вірш цієї війни – це частина Української історії. 

Гвоздецька Фаїна, яка не раз з нами ділилася своїми віршами, знову усолодила бібліотеку поетичними рядками.

***********

Так хочеться жити в тишині

Радіти веснам, квіточкам в росі

Радіти райдугами й лелекам,

Що вернулися з війни.

Ми проклинаєм цю страшну війну

І тих хто вистрілив у тишину.

Забрав життя

Забрав сім'ю.

Приніс лиш смуток, сльози і біду.

Але зміцнив нас духом, єдністю і силою

Щоб своє захищати.

Тепер ми хочемо на весь світ кричати

МИ НАЦІЯ!

МИ УКРАЇНЦІ!

І ВАМ НАС НЕ ЗДОЛАТИ!

Ми вмієм любити, жити і на коліна не ставати

Свої традиції ми вмієм захищати

Свої поля, свої ліси, свої озера, гори і степи.

Моя поранена, Країно,

Люблю тебе я безупинно

І низько кланяюсь Тобі за мужність воїнів твоїх

За матерів

За ранок, сонце

За Батьківщину

За вільний подих у своїй країні

Ми разом рани полікуєм

І гордо по своїй землі покрокуєм.
***

"Шкільний дзвіночок 22"

 

Прийшла пора із школи вирушати

У невідоме молоде життя.

І хочеться вже крила розправляти

І все хороше пізнавати

Але прийшла до нас війна.

Дзвени! Дзвени!

Шкільній дзвіночок,

Дзвени гучніше за війну

Гучніш за вибухи й ракети

Гучніш за плач і за біду!

Ми йдемо зі школи

Захищати Вкраїну нашу молоду.

І ворогів далеко гнати

У пекло огняне і тьму.

Навчила нас ця школа рідна

Любити рідну сторону.

І ми за це їй маєм обіцяти

Освіту вищу здобувати

Щоб Вкраїну будувати.

А маленькі школярі, щоб за партою сиділи 

Вишиванки повдягали,Й ПЕРЕМОГУ СВЯТКУВАЛИ!!!

Талановиті УКРАЇНЦІ, творіть та діліться своїми творами. Жахлива війна людей зробила вразливими та чуттєвими.

📚Адже багато людей мають потребу ділитися поезією, рефлексувати біль крізь змістовні рядки своїх творів.📚

Немає коментарів: